Розбита вщент сільрада, магазин, клуб, потрощені людські хати — так зустрічає приїжджих село Новопетрівка Високопільської територіальної громади Бориславського району Херсонської області. На фоні руїн дивують доглянуті та викохані квітники — сюди повертається життя. Люди вірять, що відродять рідне село. Допомагає їм у цьому Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго».

Найбільша мрія — зимувати вдома!

Бригада черкаського підприємства ремонтує будинки, які придатні до проживання. Перекривають та наново роблять дахи, вставляють вікна-двері, ремонтують фасади.
— За дорученням міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, наше підприємство, наше місто допомагає Херсонщині, людям, які пережили пекло окупації. У них пошкоджене майно, будинки. Тож наш профком коштом трудового колективу допомагає цим людям відновити втрачене та пошкоджене житло. Наші працівники взяли відпустки та уже завершують відновлення осель на Херсонщині. Жителі Новопетрівки хочуть повернутися додому, і ми готові зробити для цього все, що в наших силах. Те що роблять наші працівники – це і є волонтерство. — коментує директор КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась.
Сім місяців Новопетрівка, була під окупацією — з 23 березня до 4 жовтня минулого року. Ці місяці справжнього пекла з жахом згадують селяни. Не вірили, що росіяни захоплять їхнє село та й уявити не могли, на які ті здатні звірства. Тож багато селян не тікало з дому, навіть тоді, коли сусідні села вже були під контролем загарбників. Сьогодні інакше як орками тих не називають.
— Ми не думали, що москалям треба буде наше село. Та одного ранку прокинулися, а по всій Новопетрівці танки й бтри, навіть спробувати вийти з хати було небезпечно. Так прожили в окупації п’ять місяців, але потім нам вдалося виїхати. Це було дуже ризиковано, та залишатися тут було ще страшніше. Орки повбивали чимало людей у селі, — розповідає Вікторія Войциховська, якій пощастило втекти з мамою, вітчимом, молодшим братом і сином.
Окупанти поселилися в їхній хаті. Передати словами, що власники застали в ній після звільнення села складно. Пару місяців просто вигрібали сміття з хати та дворища.
— Вони все знищили, повиносили, порвали, порубали меблі. Що не могли вкрасти — нищили. Окрім того, в сусідню хату і на нашому городі були прильоти — в будинку зруйнувало дах, — бідкається Вікторія. — Ви не уявляєте на скільки ми вдячні вашому підприємству і хлопцям. Своїми силами ми б не відновили хату, а так вже цієї зими житимемо вдома. Ніде не може бути так добре як в рідних стінах.

Підставили плече

Працівники ремонтної бригади «Черкаситеплокомуненерго» зізнаються: спочатку місцеві зустріли їх насторожено. Це й не дивно, адже після пережитого, психоемоційний стан людей напружений. Та коли новопетрівці зрозуміли, що черкащани приїхали на допомогу, раділи їхній роботі. Місцеві господині балують домашніми стравами, аби робітникам краще працювалося.
— Тут добрі, хороші люди, як і більшість українців, просто на їх долю випали нелюдські випробування. Мені приємно, що ми хоч якось можемо полегшити чи покращити їхнє життя, — розповідає черкаський працівник Богдан Гончаренко. — Ми вже перекрили, відновили та переробили дахи в шести будинках. Працюємо інтенсивно, робити фізично важко. У серпні спека була до 37 градусів у тіні, а на даху до 50 доходило. Але думка, що ми допомагаємо нашим людям — дає сили.
— Ми жили в Кривому розі. Я буквально нещодавно розрахувався з роботи та вже повернулися додому. Чекаємо, що ваші працівники допоможуть і нам — наша хата у черзі на ремонт. Хочемо вже бути вдома, відбудовуватися, жити далі, — ділиться планами Андрій Петров. До війни працював трактористом у селі. Через літніх батьків не змогли втекти з села одразу, тож прожили в окупації п’ять місяців. — Орки зайшли рано вранці й буквально зразу ж розбомбили магазини на центральній вулиці. Ніхто не чинив їм опору, а вони сходу почали нищити наше село. Перша група зайшла зробили зачистку, шукали зброю, колишніх атовців, перевіряли усіх чоловіків. Коли вже перша група виїхала, зайшли наступні і ті вже «кошмарили» нас близько п’яти місяців поки ми не втекли. Ми жили з того, що мали, сіяли дерть, пекли паляниці, бо ж ні борошна, ні дріжджів не було.
В останні роки перед війною в селі було до 180 дійних корів. Залишилося менше десяти тварин. Орки вирізали майже усю худобу. А та, яку вони не вирізали, попідривалася на мінах. Люди як з села тікали відв’язували корів, щоб ті могли врятуватися. Худоба паслася полями, деякі там і підірвалися.

На шляху до відродження

До війни в селі проживало 540 людей і було 232 домоволодіння. Наразі повернулося 316 людей у 164 домоволодіння. Ще до десяти сімей планують приїхати в село після відновлення їхніх будинків. За підтримки Черкас у Новопетрівці планують повністю відбудувати 8 будинків, ремонту та часткового відновлення потребують 168 домоволодінь.
— До війни наше село жило сільським господарством. Люди тримали худобу, здавали молоко, вирощували й торгували городиною, робили та продавали віники. Я вірю, що наше село відродиться і буде у нас ще краще ніж до війни, — сподівається староста Новопетрівського Старостинського округу Зарівний Володимир. — Електропостачання в селі відновили наприкінці березня цього року. Хочемо зараз зробити й водогін, пробурити свердловини, бо раніше води в селі не було.
Загальну вартість завданих окупантами збитків сьогодні назвати нереально. За словами старости наразі заплановані роботи з відновлення лише людських домоволодінь на 27 млн грн, однак ця сума в ході роботи змінюється. У першу чергу ремонтують будинки для сімей військових, що зараз боронять Україну, членів сімей загиблих військових, багатодітних родин.

Всі права захищено © 2024 КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»