Переважна більшість будівель України має низькі показни­ки теплової ізоляції будівельних конструкцій, що призводить до значних втрат теплової енергії. Теплозахисні вимоги за старими будівельними нормами до стін, го­рищного перекриття тощо в кілька разів нижче сучасних вимог. Тому через будівельні конструкції ста­рих будівель втрачається у кілька разів більше теплової енергії, ніж в сучасних будівлях.

Середня питома витрата теплової енергії на опалення житлового  фонду  в Україні   оцінюється величиною 600 кВт*ч/м2*рік, або  132 Вт*ч/м2*годину.                 У Європі в ста­рих будівлях відповідно 80-100 кВт*ч/м2*рік , або 22 Вт*ч/м2*годину, в сучасних будівлях 15 кВт*ч/м2*рік , або 4 Вт*ч/м2*годину .                                                                           

Головною причиною є надмірні тепловтрати через зовнішні ого­роджувальні конструкції будівлі.

Тепловтрати будівлі орієнтовно роз­поділяються наступним чином:

  1. з вентиляційним повітрям – 30-40%;
  2. через стіни – 20-30%;
  3. через вікна – 15-20%;
  4. через дах – 10-18 %;
  5. через підвал – 3-6%.

З створення умов для зменшення споживання енергоресурсів необхідно визначити:

– технічні заходи;

– організаційні заходи.

Згідно з рекомендаціями наукових фахівців до комплексу технічних заходів щодо зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами та організаціями належать :

– встановлення приладів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифних лічильників  електроенергії;

– паспортизація систем тепло споживання;

– проведення технічного аудиту будівлі;

– заміна теплопункту  на сучасний (ІТП);

– заміна вікон та утеплення приміщень;

– модернізація чи заміна систем опалення ,вентиляції та гарячого водопостачання;

– по квартирне регулювання систем опалення.

Не менш важливою причиною високого теплоспожи­вання є низька енергоефектив­ність старих систем опалення. Вони з самого початку запроек­товані з надмірним теплоспоживанням. Морально і технічно застарілі теплові пункти, гідравлічно розрегульовані  систе­ми через несанкціоноване втручання користувачів (заміна радіаторів, трубопроводів і т. д.), засмічені трубопроводи, відсутня тепло­ізоляція в неопалюваних підвалах – це далеко не повний перелік недолі­ків старих систем опалення. З такими системами, навіть утепливши будівлю, неможливо економити енергію і створювати комфортні умови для проживання.

Термомодернізація будівлі допоможе знизити витрати на опа­лення і гаряче водопостачання та зменшити кількість споживання теплової енергії. Реалі­зують термомодернізацію шляхом додаткового утеплення будівлі з обов’язковою модернізацією сис­теми опалення. Утеплення будівлі без модернізації системи опален­ня  та ГВП не дає позитивного результату в економії енергії . Застосування всього комплек­су заходів дозволить зни­зити споживан­ня на 40-50%.

Заміна старого індивідуаль­ного теплового пункту на тепло­вий пункт з погодною  корекцією дозволить знизити споживання теплової енергії до 15%.

Індивідуальний облік теплоспо­живання та зменшення споживан­ня теплової енергії здійснюється завдяки індивідуальному регулю­ванню споживачем кожного опа­лювального приладу за допомогою автоматичних терморегуляторів на радіаторах. Опалювальні прилади старих систем такої можливості не мають. Досвід застосування тер­морегуляторів на опалювальних приладах говорить про те, що зниження температури у приміщенні на 1°С дає 5% економії теплової енергії. В цілому, можна стверджу­вати що застосування радіаторних терморегуляторів дає ефект до 7% економії теплової енергії.

Кроки, які необхідно зробити для зменшення  теплових втрат:

  1. Утеплення стін, даху, суміщеного покриття та перекриття над неопалюваним підвалом або підлоги на ґрунті – зниження витрат на 20-30 %.
  2. Заміна або ремонт вікон і зовнішніх дверей – на 10-20 %.
  3. Заміна елеваторного індивідуального теплового пункту на сучасний дозволяє економити 10-15 % ресурсів.
  4. Модернізація системи опалення дозволяє знизити витрати на 10-15%.
  5. Модернізація або заміна системи гарячого водопостачання – на 10-15%.
  6. Модернізація системи вентиляції – на 20-25%.

Для підвищення тепловіддачі радіатори повинні бути чистими і зовні і всередині . За багато років експлуатації вони бувають забиті внутрішніми відкладеннями і їх необхідно промивати.

Укриття опалювальних приладів декоративними плитами і навіть шторами знижує тепловіддачу на 10%.

Установка низько емісійної  термовідбивної плівки, на внутрішню сторону віконного скла, знижує втрати тепла через вікна на 20%. Скління балконів і лоджій дозволяє знизити загальні тепловтрати на 10%.

Подвійні вхідні двері також допоможуть зберегти тепло в будинку.

Доцільно установити тепловідбивні екрани, оскільки стіна за радіатором може нагріватися до 50 0С. На практиці, тепловідбивним екраном може бути закріплений на стіні за радіатором лист фольги, який буде відбивати тепло в приміщення та підвищить ефективність обігріву кімнати на 1-2 ºС.

У весняно-осінній період опалювального сезону при температурі  зовнішнього повітря  від +10ºС до -1ºС температура теплоносія на опалення змінюється по температурному графіку від 39ºС до 60 ºС  відповідно. Теплопостачальні підприємства не мають технічної можливості регулювати (зменшувати) подачу тепла із-за необхідності підтримувати температуру теплоносія на вбудовані у житлові будинки водопідігрівачі не менше 65ºС  . Для більшості міст України цей період  становить 50–60%  загальної тривалості опалювального  сезону. Саме тому наші будинки перегріваються, і ми з вами відкриваємо  кватирки, викидаючи дорогоцінне тепло.

Щодо якісного регулювання відпуску тепла до будинку залежно від температури зовнішнього повітря, інсоляції, вибраної споживачами температури внутрішнього повітря  необхідно встановити сучасний автоматизований тепловий вузол вводу з погодним регулюванням. ІТП дозволяє знизити витрати на природний газ на 15% за рахунок погодного регулювання й усунення “перетопів” у перехідний період (згідно з вимогами ДБН В.2.5-39 та ДБН В.2.5-67 для  приєднання  сучасних систем опалення до джерел теплоти слід здійснювати через ІТП із автоматичним регулюванням теплового потоку, залежно від погодних умов).

Якщо володіти інформацією щодо існуючих способів теплозбереження та хоча б частково використовувати її на практиці, то втрати тепла можна суттєво скоротити.

Залишити відповідь